Про повернення Криму, доленосні стрічки та роботу у “Кримському домі”: Ахтем Сеітаблаєв у програмі "Відверто.LIVE" із Тетяною Гончаровою
Ахтем Сеітаблаєв — український актор та режисер кримськотатарського походження. Він зіграв головну роль в останньому фільмі Романа Балаяна “Ми є. Ми поруч”. А ще – він Директор державного підприємства “Кримський дім”.
Про повернення окупованого Криму, розквіт української культури та кіно та що змінив фільм "Кіборги", режисер розповів у інтерв'ю Тетяні Гончаровій у програмі "Відверто.LIVE" на телеканалі LIVE.
Про “Кримський дім”
– Коли до мене звернулися з пропозицією подати свою кандидатуру на конкурс – заміщення посади директора, я взагалі не знав про існування “Кримського дому”. Я навіть відмовлявся, тому що це було напередодні зйомок “Кіборгів”. Врешті решт я зголосився на те, щоб подати свою кандидатуру. Я не знав достеменно, що я буду робити, та, почитавши статутні можливості "Кримського дому", зрозумів, що, можливо, це буде ще одним гарним інструментарієм, щоб робити те, що я і роблю – знімати кіно, грати у виставах, кіно… Моя адреса останніми роками – Крим. Навіть якщо всередині самого сюжету або дії немає навіть згадування про Крим, це все одно він. Навіть подумки – наприклад цю роботу я б повіз в Крим та показав би своїй мамі.
– “Кримський дім”, за нашою мрією – це повноцінний культурологічний хаб, всередині якого, завдячуючи послугам, які фінансуються державою та втілюються в життя командою “Кримського дому”, і допомагати створити того самого свідомого українця, який чітко розуміє і свою історію, і процеси, що відбуваються у країні.
Сеітаблаєв про етнос у Криму
– Переважною більшістю, збереження мови, традицій, музики, ремесел, самоідентифікації – це у більшості, самоврядування. Кримська родина - найбільше об'єднання кримських татар – займаються всім спектром, яким можуть займатися. Так, є допомога, але вона не “вписана у бюджет” міста, області, держави. Зараз ведеться доволі активна розмова, щоб ввести в законодавче поле цю допомогу. Так сталося, що “хедлайнерами” є кримські татари у “Кримському домі”, але ми відкриті для всіх.
"Було відчуття повної перемоги": спогади про Крим у 2014
– Після того, як цей персонаж втік до Ростова (Янукович, - ред.), було відчуття повної перемоги. Якщо не зараз, то коли? Я не вірив у війну. Ми навіть сперечалися з друзями, які казали, що вона буде.
– Приїхав в Крим наступного дня після мітингу під ВР, куди вийшли кримські татари та місцеві жителі, а з іншого боку - прихильники “руського світу”. Вранці 27 лютого я йшов у магазин і зрозумів, що щось не те. Оглядаюсь – і розумію, що у центрі міста я один. Коли я побачив купу правоохоронців, спитав – що відбувається? Один з них відповів: “Скоро дізнаєшся”. Тоді мені стало страшно.
Про повернення Криму
– Я не допускаю думки, що цього не станеться. Перед зйомкою "Хайтарми", пам'ятаю, була у нас відверта розмова із батьками, і деякі епізоди з фільму - це їхні спогади, - каже режисер. - Я запитав: "Пам’ятаю, коли заходила мова про Крим, той факт, що ми туди повернемось, так лунав, нібито ми зараз город поллємо і поїдемо. Звідки така впевненість була? Ви знали, що Радянський Союз розвалиться, і ми повернемось?" Вони відповіли, що теоретично з історії ми знаємо, що всі імперії розвалюються. Я говорю:" Теоретично - так, але кожного дня звідки віра була така, що повернемось?" Вони сказали: "А в нас крім цього нічого іншого не було. Впустити в себе думку, що цього не станеться, - це викреслити з себе дуже важливу частину свого життя". Тож і я не допускаю такої думки.
Про фільм “Хайтарма” та кримських татар
(“Хайтарма” — перший кримськотатарський повноформатний художній фільм і перша художня картина про депортацію кримських татар. Режисер фільму і виконавець головної ролі Ахтем Сеітаблаєв).
– Я не прихильник того, щоб постійно жалітися або розповідати історії про сумне життя та трагічні події. У випадку з “Хайтармою” була майже фізична потреба прокричати, що ми є! У нас є 2 руки, 2 ноги, очі….
Про фільм "Кіборги"
(“Кіборги. Герої не вмирають” — український повнометражний художній фільм режисера Ахтема Сеітаблаєва за сценарієм Наталії Ворожбит про оборону Донецького аеропорту під час війни на Донбасі).
– Кіборги з'явилися від того, що декілька людей захотіли про це розповісти. Переді мною приклад батьків, друзів… І коли ти можеш зрозуміти, що завтра може не настати… Коли я почув ту ж фразу від Наталки Ворожбит, я зрозумів, що ми на вірному шляху.
– Що може в українських реаліях вважатися комерційно успішним фільмом? Якщо казати про чисту комерцію – це “Скажене весілля”, “Дзідзьо”, “Свінгери”... “Кіборги” створили рекорд по першому вікенду – тут склалося все. І точний час, хоча багато, хто говорив про те, що цей фільм знятий невчасно.
"Для мене - це величезний крок вперед": Сеітаблаєв про “Захар Беркут”
(“Захар Беркут” - американсько-український художній фільм 2019 року режисерів Ахтема Сеітаблаєва та Джона Вінна, екранізація однойменної історичної повісті “Захар Беркут” Івана Франка.)
– Порівнюючи з “Кіборгами”, хоч фільми мають різні цілі, важливіший - “Кіборги”. “Захар Беркут” – для мене – величезний крок вперед, в тому числі і в контексті приборкання власної гордині. Це був перший мій досвід співпраці з іншим режисером на майданчику. Та не хочу більше такого досвіду, адже “на кораблі має бути один капітан”. Але це величезні можливості, вихід на міжнародний рівень співпраці з іноземними акторами – це досвід.
Про “Номери”
(“Номери” — український фільм-антиутопія 2020 року, знятий у ко-продукції Польщі, України, Чехії та Франції. Сценарій фільму базується на однойменній п'єсі Олега Сенцова 2011 року. Режисерами фільму виступили Олег Сенцов та Ахтем Сеітаблаєв).
– “Номери” – перш за все, це моя потреба протягнути руку товаришу. Я не рвався знімати “Номери”, я три рази відмовлявся. До того, як я прочитав сценарій, я чув від людей, до думки яких я прислуховуюсь, не самі хороші відгуки. Але сам собі сказав: “Візьми і прочитай”. Мені дійсно сподобалось.
– Коли ти бачиш, чуєш, що є чоловік, який там робить так багато, для того, що про Крим чує майже весь світ.. І якщо у мене є хоч мінімальна можливість долучитися до того, щоб він відчув підтримку – я маю це зробити, тому що це потрібно мені.
Режисер чи актор?
– Я буду робити все те, що я роблю, до того часу, скільки зможу це робити. Мрію про те, що, якщо щось з цих іпостасей я буду робити дуже погано, то я піду звідти. Комфортніше мені бути актором. Драйвовіше – режиссером.
Про критику Зеленського та підтримку Порошенка
– Жодного тиску я через це не відчуваю. Я переконаний, якщо будь-яка людина, тим більш перша особа держава, яка ототожнює весь наратив держави, та представляє країну, зробить щось класне для країни – треба про це казати. І навпаки.
– Я підтримую і президента Зеленського у тому контексті, що, якщо я знаю, відчуваю і бачу, що це – кроки подалі від Росії, до НАТО, до ЄС, до верховенства права, до повернення Криму... Все, чим я можу допомогти - я буду допомагати.
– Якщо я бачу, що Зеленський або Порошенко робить щось таке, з чим я не згоден – я буду про це казати. Бо мій рід у Криму. Якщо я буду мовчати - гріш мені ціна.
Більше оперативних новин шукайте в Telegram і Viber Новини.LIVE.
Читайте Новини.live!